ОСЛОВЛЕННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ У ПОЛЬСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ РЕПОРТАЖАХ: ТРАГЕДІЯ ЛЮДИНИ В ЕПОХУ ПОСТПРАВДИ

Анотація

Уперше в українському літературознавстві проаналізовано збірки літературних репортажів Павла Пєньонжка «Привітання з Новоросії», «Війна, яка нас змінила» та репортаж «Народження» з «Кордони мрій. Про невизнані республіки» Томаша Ґживачевського, присвячені досвіду драматичного переживання українцями реальності війни. Схарактеризовано інтерпретації приводів до початку російсько-української війни та чинників, що зумовлюють її багаторічне тривання у індивідуальних історіях свідків/ учасників подій на сході України. Окреслено як прагнення авторів зберегти об’єктивний погляд «ззовні», а з іншого боку – восьмирічна історична перспектива (репортажі обмежені часовими рамками від квітня 2014 р. і майже до початку повномасштабної російської агресії у лютому 2022 р.) розширили оптику трактування воєнної реальності та ролі у ній ідентичності й мови. Розглянуто висвітлення руйнівних метастаз російського імперіалізму в так званих «сірих зонах» (квазіреспубліці на Донеччині) у діалогах-свідченнях героїв літературних репортажів, а також у численних інтерв’ю, розмовах і дискусіях двох репортерів з українськими та польськими реципієнтами. Окрему увагу зосереджено на осмисленні катастрофи мешканців цих територій, які переживають трансформації ідентичності через потужний вплив російської пропаганди, травматичний досвід втрат і тривають у багаторічній деструктивній політичній, економічній та соціальній реальності.