УКРАЇНСЬКІ АНТОЛОГІЇ ПЕРЕКЛАДІВ ЯК ПАНОРАМА ПОЛЬСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ: (ВІД)ТВОРЕННЯ АКСІОЛОГІЧНО-ЕСТЕТИЧНИХ ОРІЄНТИРІВ
DOI:
https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.274-295Ключові слова:
антологія, рецепція, перекладач, упорядник, текстАнотація
У статті розглянуто антології перекладів польської літератури українською мовою, видані впродовж тридцятиліття державної незалежності України. Аналіз охоплює видання поетичних, прозових антологійних текстів, а також драматургії, які визначають специфіку рецепції польського письменства в українському дискурсі. Особливу увагу приділено механізмам антологізації та ролі перекладачів та упорядників у формуванні канону інонаціональної літератури, який постає як результат не лише об’єктивного добору, а й індивідуальних естетичних і культурних орієнтацій. З’ясовано, що українські антології польської літератури як метажанр мають особливі структурні характеристики та виконують подвійну функцію: з одного боку, вони інтегрують національного читача у світовий культурний контекст, з іншого – стають способом осмислення власних ідентифікаційних проблем. Виокремлено основні тенденції: перевага авторських поетичних антологій, обмежена кількість прозових і драматичних видань, слабка аналітична рецепція антологій у науковому дискурсі.