ІМАГОЛОГІЧНІ КОНТЕКСТИ «МАРІЇ» АНТОНІЯ МАЛЬЧЕВСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.604-619Ключові слова:
Антоній Мальчевський, «Марія», імагологія, образ козака, образ польського шляхтича, образ татарина, цивілізація і варварствоАнотація
Стаття є описовим та компаративним аналізом образів козаків та татар у поемі Антонія Мальчевського «Марія» в контексті імагології та міжетнічних стосунків. У поемі простежується чітка дихотомія Добра, яке уособлюють поляки і козаки, та Зла, представленого татарами. Образ козака розглядається як багатогранний та складний: він є гармонійним поєднанням «дикості» й «слухняності», перебуває у єдності з природою, виступає як вірний посланець, надійний провідник і хоробрий воїн. Він діє як «проміжна ланка» між «цивілізацією» (поляками) та «варварством». На противагу цьому, татари зображені як безлика, жорстока та підступна орда, що символізує абсолютне зло, хаос та руйнівну природну стихію. Цей контраст поглиблюється через аналіз бойових тактик: шляхетний і прямолінійний бій поляків протистоїть хитрим маневрам і тактиці оточення татар. Таким чином, козаки в поемі стають союзниками цивілізації у її боротьбі проти варварства.