ІСТОРІЯ НЕСКІНЧЕННОГО ДОЗРІВАННЯ – ПСИХОЛОГІЯ ДИТИНИ У ТВОРАХ ВІТОЛЬДА ҐОМБРОВИЧА

Анотація

Анотація. У статті розглянуто концепт дитинності та прояви ознак дитячої психології у творах Вітольда Ґомбровича. Цей концепт ключовий для усієї філософської системи письменника, оскільки переваж- на більшість його творів, написаних у період як до, так і після виїзду до Аргентини, заснована на морально-етичній колізії дозрівання й участі дитини і дорослих у цьому процесі – в цьому ряду стоять твори «Ферди- дурке», «Щоденник часів дозрівання», «Шлюб», «Космос», «Порнографія», «Транс-Атлантик». Феномен нескінченного дозрівання нерозривно пов’язаний із Ґомбровичевою концепцією Форми як особотворчого чин- ника, однак при цьому здитиннювання має більшу онтологічну силу, ніж прийняте в суспільстві нав’язування соціальних ролей і масок. Аналіз прозових і драматичних творів Ґомбровича уможливлює кристалізацію проявів очевидних ознак дитячої та підліткової психології, втілених у поведінці протагоністів. І факт того, що більшість героїв Ґомбровича є символічним утіленням особистості самого автора, лише підтверджує ці спостереження: стан перманентної дитинності й тягар впливу роди- ни – це автобіографічні складники, взяті з особистого життя автора і його відносин із родиною, зокрема матір’ю. Ґомбрович неодноразово писав про це у щоденнику, піддаючи аналізу свій статус у родині та впливи матері на формування його особистості.