ВЕЛИКОПОЛЬСЬКА І МАЛОПОЛЬСЬКА ШЛЯХТА В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ РІШЕНЬ ВАРШАВСЬКОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ 1610-1632 РОКІВ

Анотація

Автора представляє спроби практичної реалізації рішень Варшавської конфедерації Зигмунта ІІІ Вази, у період після повстань. Цей процес висвітлено з точки зору функціонування великопольських і малопольських сеймиків і вального сейму. Він передбачав ухвалення відповідних законодавчих норм, а також усталення відносин між світською владою та духовенством, яке мало розв’язати спірні питання, що виникали через релігійну реформу Речі Посполитої. Розглянутий період не сприяв реалізації дисидентських постулатів. Міжнародне становище втягнутої у численні війни Речі Посполитої спонукало шляхту до розгляду питань, пов’язаних із безпекою кордонів і відсувало інші питання на другий план. Політичні позиції прихильників різних релігій під впливом зміни поколінь і чергових тріумфів контрреформації сильно послабились у порівнянні з попереднім періодом панування Зигмунта ІІІ. Ці чинники не дали католикам можливості боротися за свої постулати. Конституцію Про припинення Посполитого миру 1631 року також не можна назвати їхнім успіхом, оскільки вона по суті була ініціативою короля і мала на меті забезпечити внутрішній порядок у перехідний період.