Wierzenia ludowe Słowian w wybranych tekstach szkoły ukraińskiej: dualizm teologiczny w Marii

Abstract

У статті представлено аналіз теологічного дуалізму Бога й Диявола як основи слов’янських легенд, переказів і оповідей. Автор спирається на твердження Михайла Драгоманова про те, що саме цей дуалізм становить критерій слов’янського міфу. Підкреслюється його зороастрійське походження, на що вказували у своїх працях Ришард Томіцький та Мірча Еліаде. Доведено, що праслов’янський теологічний дуалізм становить міфічну основу світу, відтвореного Антонієм Мальчевським у поемі «Марія». Автор констатує, що теологічний дуалізм, який, зокрема, Драгоманов визначав як ознаку слов’янського міфу, у цій поетичній повісті зумовлює також дуалізм космологічний і антропологічний. У степу – theatrum mundi – втілюється боротьба радикально протилежних (бінарних) начал Світла і Темряви, Добра і Зла, Життя і Смерті, результатом якої є поглинання Світла, Добра, Життя Темрявою, Злом, Смертю. У статті доводиться, що євангельська сотеріологія у візійному творі Мальчевського зазнає інверсії під впливом реліктової народності, тобто символіка спасіння перетворюється на символіку загибелі всього земного. Водночас автор вбачає у творі Мальчевського надію – у проєкційній релігійності «Марії» та в прагненні визволення з пенітенціарного порядку степу – світу – космосу, з туги за «іншою землею, під іншим небом».