ПАРАДИГМА ПРИВАТНОСТІ СВІТУ У ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ПОЕТІВ У ПОЛЬЩІ

Анотація

Українські поети, які жили в Польщі, як частина української національної меншини, мали значний вплив на розвиток літературної свідомості в українському середовищі в Польщі. Завдяки літературним контактам, особливо на Підляшші, почала вживатися літературна мова, адже тут українські поети спочатку писали на українському діалекті Підляшшя. Вони також сформували усвідомлення літературної мови в прозових творах, що об’єднувало національний кодекс українців, що належать до тієї самої нації, за межами релігійних поділів, православних чи греко-католиків. У порівняльному аспекті вони стали послами українського слова у своїх літературних колах, їх твори були перекладені польською мовою та видані у Києві, Львові, Харкові та інших містах України.

Обговорюючи феномен української літератури на Підляшші, слід зазначити, що вона зазнала значної трансформації свідомості від українсько-білоруського діалектного кордону (1970-ті) до власного українського літературного мовного простору, що розвивався після 1990 року. Особливо це стосується творів Івана Киризюка, Юрія Гаврилюка та Євгенії Жабінської. Водночас для таких поетес, як Софія Сачко та Юстина Королько, перекласифікація в українську чи білоруську літературу залишається проблематичною. Оптимально було б сказати, що обидві авторки є частиною нішевого літературного дискурсу, проведеного українським діалектом Більська-Підляського, корінням якого є проблема прикордонних земель.

В українській літературі на Підляшші важливу роль відігравав не- формальний літературний щорічник «Наш голос», виданий у 1980-х роках. Його зміст демонструє складні проблеми обізнаності на Підляшші та імена письменників, які не виходили за межі реальності року того часу і на сьогодні не широко відомі. Вони залишили за собою вірші, написані на українському підляському діалекті, цінні з точки зору історії літератури цього регіону, часто близькі до народної поезії чи української поезії ХІХ століття, особливо до творів Т. Шевченка.