ЦИКЛ «КРИМСЬКІ СОНЕТИ» А. МІЦКЕВИЧА У ПЕРЕКЛАДІ О. АСТАФ’ЄВА: ХУДОЖНЄ ВІДТВОРЕННЯ РЕАЛІЙ

Анотація

У статті висвітлюється специфіка художнього перекладу реалій у циклі «Кримські сонети» А. Міцкевича, виконаного О. Астаф’євим українською мовою.

Основу дослідження становлять: поетичний цикл «Кримські сонети» Адама Міцкевича; україномовна версія циклу, вміщена в антології «Біля чужого багаття» (2020), інші видання перекладів класика польської літератури українською мовою; теоретичні розробки полоністів Р. Радишевського, Н. Сидяченко та інших науковців.

Аналіз перекладу виконано в контексті синкретизму твору на композиційному та ідейно-тематичному рівнях. Специфіка першотвору передбачає значну кількість реалій, що стосуються географії і культури Криму. Це, зокрема, географічні, релігійні, історичні, побутові реалій, які А. Міцкевич транслітерував польською мовою, а в окремих випадках пропонував виноски з поясненнями. В перекладі О. Астаф’єва теж подано авторські примітки і вміщено додаткові пояснення інтерпретатора. Трапляються поодинокі випадки, коли перекладач оминає зрозумілі українському читачеві реалії. У багатьох фрагментах інтерпретатором здійснено контекстуальний переклад та запропоновано метод модуляції. У поетичному перекладі «Кримських сонетів», який здійснив О. Астаф’єв українською мовою, ідентифіковано один із найважливіших його інтерпретаторських принципів: для того, щоб створити адекватну версію іншомовного тексту, треба знати всю творчість автора першотвору на фоні епохи, знати історію країни, побут і звичаї народу, його культуру.