УКРАЇНІЗМ ЮЗЕФА ЛОБОДОВСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.17721/psk.2021.37.139-154Ключові слова:
Україна, Польща, український мотив, українська школа, поезія, прозаАнотація
Постать Ю. Лободовського надзвичайно важлива для польсько-української історії, особливо в нинішні часи. Весь життєвий і творчий шлях письменника був пов’язаний із Україною. Про це свідчать сторінки його біографії, це підтверджують публіцистичні виступи та літературні твори. Україна була духовно йому близькою, він інтенсивно опрацьовував у своїй творчості багато тем, пов’язаних із нею.
Ю. Лободовського називають речником польсько-українського діалогу, герольдом ідеї, яка донині залишається актуальною з огляду на поточні проблеми і загрози. Доробок письменника надзвичайно різносторонній та неординарний. Його поетичні збірки «Золота Грамота» і «Пісня про Україну» присвячені Україні. Був знаним автором прозових творів, Його трилогія «Комиші» присвячена українським козакам, а тетралогія «Історія Юзефа Закревського» розповідає про Люблін і люблінську землю, Волинь міжвоєнного періоду, а також про Україну 20–30-х років XX ст.
Історики польської та української літератур зараховують Юзефа Лободовського до продовжувачів традицій «української школи» або польсько-українського пограниччя. Громадсько-публіцистична діяльність митця припадає на важкий історичний період, коли в масовій свідомості більшості представників обох суспільств панувала взаємна неприязнь і недовіра.
Україна у поезії Лободовського набуває рис своєрідної степової Еллади — омріяної Аркадії. Митець вніс вагомий внесок у формування образу України у польській літературі, а відтак і у світовій. Концепт скіфської України-Еллади як спадкоємниці еллінського світу, органічно вплетений поетом у загальноєвропейську культурну традицію.