ПОЛЬСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА В РУСИНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ XVI-XVII СТ.: КОНЦЕПЦІЯ А. МАРТЕЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.499-512Ключові слова:
польська літературна мова, концепції розвитку літературних мов, літературна мова, руська мова, слов’янські літературні мови, польська цивілізація, польська барокова література, А. МартельАнотація
Аналізується стан польської літературної мови в русинських землях XVI-XVII ст., обґрунтовуються висновки щодо впливу польської цивілізації на українську мовну свідомість досліджуваного періоду. У статті подана концепція Антуана Мартеля – славіста-поліглота, професора Лілльского університету, що залишив наукову спадщину, яка справила великий вплив на розвиток славістики. Водночас розглядається дискутивне твердження А. Мартеля про свідоме відсторонення освічених українців доби Відродження від вироблення і засвоєння літературної мови свого народу під впливом естетично і функціонально довершених зразків польської писемності, зокрема текстів Яна Кохановського.
Тези А. Мартеля аналізуються в контексті дискусій, які віддають належне ерудиції та науковій компетентності французького славіста, проте наводять ряд аргументів логічного й аналітичного характеру, що дисонують із позицією А. Мартеля. У статті розгорнуто апеляцію до критеріїв оцінки наукової творчості А. Мартеля світовими славістами та сучасниками.
Увагу приділено необхідності співвідносити мовно-літературні тенденції розвитку культури з соціокультурним контекстом епохи, потребу розглядати мовні впливи культур як нелінійний процес і зумовлену цим діалогічність культур, необхідність в аналізі широкого і повного реєстру досліджуваних текстів.
Відтак, складна проблематика контактів літературних мов слов’янських народів сформувала полеміку видатних науковців, у якій представлено концепції, методи аналізу текстового матеріалу, історико-культурну аргументацію.
Посилання
