ПРОФЕТИЧНИЙ ПРОЄКТ “СЛОВ’ЯНЬСКОЇ ФІЛОСОФІЇ” КАРОЛЯ ЛІБЕЛЬТА В ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОМУ ВИСВІТЛЕННІ

Анотація

Культурні проєкти, які зараз привертають увагу гумані- таристів, й іноді мають далекосяжні політичні наслідки, як-от проект Ініціативи трьох морів, мають подеколи довшу історію, ніж здається. Вищезгадана Ініціатива трьох морів з’являється – у своїй початковій версії – в розширеному проєкті Маніфесту до слов’янських народів, представленому польським філософом Каролем Лібельтом на Слов’янському конгресі в Празі в 1848 році як остаточне вираження “слов’янської філософії”. Цю ідею він дуже цікаво поєднав із пізньоромантичною польською літературою, а також із народною літературою південних слов’ян, оскільки досліджував і естетику. Нею цікавився і Тарас Шевченко.

Автор доводить, що всупереч думці пізніших українських істориків і Лібельт, і Шевченко мали схожі погляди, причому не тільки естетичні. Це по- мітне зближення змусило його висунути у своїй статті гіпотезу щодо пророчого значення вищезгаданого проєкту в аспектах, набагато ширших за естетичні – гіпотезу, яка може зацікавити як польських, так і українських дослідників – істориків літератури та ідей, для яких слов’янофільство (на противагу панславізму, особливо російському) все ще живе поняття.