ВАНДА МИХАЙЛОВ ЯК ТАБУ ЛЮДСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ: МІКРОКОСМОС ЧЕСЛАВА СТРАШЕВИЧА В «ЗОЗУЛЯХ ЛІСУ VISILE»

Автор(и)

  • Олександр Янішевський

DOI:

https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.420-431

Ключові слова:

табу, дискурс, розмірковування, тероризм, одиначка

Анотація

Ванда Михайлов живе у залізничній будці свого батька-стрілочника поблизу станції Турмонти (Литва, Варшавсько-Петербурзька залізниця). Її спосіб життя відрізняється від звичайного для інших людей. Вона увесь час уявляє себе проводирем натовпу, демосу, народу, який треба вести до якихось вершин в ім’я соціальної перебудови. Веде уявні діалоги з політиками першої половини ХХ століття, передусім із Муссоліні та Рузвельтом. У другу чергу зі Сталіним і Гітлером. Врешті-решт Ванда створює для себе і в собі певний світ, який є антагоністом до світу реального. Проте світ-антагоніст, внутрішній світ лісовички (ненормальної з лісу. – Я. О.) стає чимось подібним до ідеології терористів-одинаків ХІХ ст. і штовхає її на вчинок, який є табу з погляду звичайної людини, однак буденним з точки зору шаленця і навіженого.

Біографія автора

  • Олександр Янішевський

    Янішевський Олександр Олександрович, канд. філол. наук, доцент, доцент кафедри видавничої справи та редагування Навчально-наукового Видавничо-поліграфічного інституту Національного технічного університету України «КПІ ім. Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна

Посилання

Завантаження

Опубліковано

05.11.2025