ПОЛЬСЬКА УКРАЇНІКА В ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНІЙ РЕЦЕПЦІЇ АНТІНА СЕРЕДНИЦЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.312-331Ключові слова:
українська література, польська література, переклад, компаративістика, імагологія, Антін СередницькийАнотація
Метою статті є аналіз та систематизація тематичних пріоритетів художніх зацікавлень польських письменників, перекладачів та науковців ХХ століття українською тематикою, відображених у літературно-критичних рецепціях відомого польського літературознавця Антіна Середницького.
У статті констатовано, що питання дослідження компаративістських, а особливо імагологічних віддзеркалень творчих взаємин польської та української літератур є надзвичайно актуальним завданням сучасного літературознавства та потребує подальшої систематизації й методологічного опрацювання.
У розвідці проаналізовано тематичний спектр літературознавчих досліджень, що торкаються культурно-історичних та, зокрема, літературних аспектів творчих взаємин польської та української літератур, репрезентованих численними літературно-критичними оглядами А. Середницького. Тематично-дослідницький обшир його літературознавчих спостережень проаналізовано на матеріалі численних узагальнено-оглядових і монографічних статей, у яких оцінюється рівень розвитку українсько-польських літературних взаємин загалом, а також їхньої репрезентації в творчості окремих представників двох сусідніх літератур. Спектр широких й різноаспектних україно-польських літературних взаємин у запропонованій розвідці розглянуто у контексті української тематики, реалізованої в творах польських письменників першої половини ХХ ст.: Станіслава Виспянського, Стефана Жеромського, Владислава Оркана, Владислава Реймонта, Станіслава Вінценза, В’ячеслава Ліпінського та ін., а також у творчості авторів другої половини століття: Яна Бжози, Вацлава Кубацького, Єжи Стемповського, Влодзімежа Слободника, Юзефа Лободовського, Ванди Василевської, Владислава Бронєвського, Єжи Гарасимовича, Марії Домбровської, Ярослава Івашкевича та ін.
Окремо відзначено внесок польських літературознавців, перекладачів і фольклористів у розвиток двосторонніх літературних взаємин. Показано, як їхня діяльність сприяла формуванню каналів культурного обміну і транснаціональних інтелектуальних мереж між Польщею й Україною.
Констатується, що тематика польсько-українських літературних взаємин у сучасних політичних умовах набуває дедалі більшої значущості й привертає зростаючу увагу науковців обох країн. Це стимулює подальший розвиток інтересу до питання культурного взаємообміну, сприяє поглибленню досліджень у галузі компаративістики та імагології й укріплює творчі контакти між нашими народами.