До проблеми варіативності українських перекладів "Марії" Антонія Мальчевського
DOI:
https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.682-703Ключові слова:
переклад, варіативність, «українська школа» польського романтизму, Антоній Мальчевський, Володимир Гуцаленко, Станіслав Шевченко, перекладацька норма.Анотація
Об'єктом перекладознавчого дослідження є один із творів "української школи" польського романтизму— поема "Марія" Антонія Мальчевського, яка в оригінальній версії вийшла друком польською мовою в 1824-1825рр. Основою для сюжету вибраного для розгляду текстового матеріалу та його перекладених українських варіантів стали реальні події з історії Польщі ХVІІІ ст.: одруження сина київського воєводи Потоцького із шляхтянкою Гертрудою Комаровською. Примітно, що у своїй поемі Антоній Мальчевський не дотримувався докладних історичних реалій,а інтерпретував життєві факти в дусі польського романтизму. Зокрема, він переніс вищезгадані події з XVIII у XVII ст.— період татрських набігів на польські та українські села, змінив імена реальних прототипів головних героїв, а їх почуття та характери описав згідно з канонами романтичної літератури. Ці авторські інтенції простежено в процесі перекладознавчого аналізу поеми "Марія" виданої українською мовою.
Проаналізовано формальний підхід різних авторів до інтерпретації частин твору, які Антоній Мальчевський називає "піснями", що вважаємо алюзією на популярний жанр української народної творчості.
У статті на різних рівнях— від семантики до поетики у широкому розумінні цього терміну— зіставлено два варіанти українського перекладу поеми "Марія": авторства Володимира Гуцаленка та Станіслава Шевченка. Обидва переклади досліджено на предмет їх відповідності оригіналу в семантичному, синтаксичному, структурному і звукописному аспектах та з огляду на дотримання основних норм теорії перекладу. Визначено головні принципи та методи, якими користувались перекладачі під час роботи над перекладом. У процесі дослідження унаоченено перспективи розвитку вітчизняної перекладної практики із врахуванням новітніх тенденцій формування перекладознавчої тактики.
Зроблено висновки, що варіативність перекладів сприяє розвитку вітчизняної культури на основі відтворення власних культурних і національних кодів за посередництвом художнього слова. Поема Мальчевського ідеально надається для такої інтерпретації з огляду на свій український характер.
Посилання
