ПРЕСА ТА КНИГОВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ В ПОЛЬЩІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД: УМОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА РОЛЬ
DOI:
https://doi.org/10.17721/psk.2025.41.192-211Ключові слова:
українська еміграція, таборова преса, українські видавництва, Український науковий інститут, консолідація національної елітиАнотація
У статті висвітлено етапи розвитку преси та книговидання української еміграції у Польщі у міжвоєнний період. Проаналізовано два періоди видавничої діяльності українців. Перший етап охоплював 1920-1924 рр., так званий таборовий період – етап існування таборів інтернованих українських вояків Армії УНР. Другий етап 1924-1939 рр. – період діяльності цивільної еміграції після розформування таборів. Розглядаються матеріальні, фінансові та суспільно-культурні умови функціонування видавництв, редакцій, друкарень, товариств та інших українських інституцій і організацій. Зосереджується увага на діяльності Українського наукового інституту у Варшаві, який у 1930-х роках проводив активну науково-дослідницьку та видавничу діяльність і став провідним центром українознавства у Польщі. У розвідці проаналізовано найбільш відомі й впливові часописи, які виходили у таборах і згодом після їх закриття у великих польських містах, узагальнено їх культурно-історичну роль.