ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ-ЕМІГРАНТІВ У ЗАХІДНІЙ НІМЕЧЧИНІ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Анотація

Стаття розглядає діяльність культурних діячів, емігрантів з України, у повоєнній Західній Німеччині. Серед них виокремлено: 1) носіїв німецької мови (як от вихідця з Галичини Ганса Коха), 2) українських науковців довоєнної хвилі еміграції (Дмитра Чижевського, Івана Мірчука), 3) представників (по)воєнної хвилі еміграції – Юрія Бойка-Блохина, Анну-Галю Горбач, Ігоря Костецького, Михайла Ореста, Юрія Косача та ін. Ставиться питання про відкритість / закритість української еміграції до виходу на німецьку літературну сцену, про готовність до популяризації української літератури, висвітлюється роль перекладачів як міжкультурних посередників і рецепція їхньої діяльності. Проаналізовано збірку перекладів української поезії «Gelb und Blau: Moderne ukrainische Dichtung in Auswahl» та антології української прози „Blauer November. Ukrainische Erzähler unseres Jahrhunderts“ (1959) і „Ein Brunnen für Durstige und andere ukrainische Erzählungen“ (1970).