ОСОБЛИВОСТІ ФІГУРАТИВНОЇ МОВИ ЕСЕЇСТИКИ ЮРІЯ КОСАЧА

Анотація

У статті досліджуються риторичні фігури і специфічні авторські конструкції, що сполучаються між собою через складну послідовність семантичних зв’язків, утворюючи есему. На прикладі есе Ю.Косача “На зустріч 17-й річниці листопада” досліджується роль фігуративної мови у потрактуванні культурних смислів. З цією метою розглядаються вісниківські текстові конструкції з могутнім смислоутворювальним потенціалом, що є не лише прикладами розгорнутої есеїстичної образності, але й своєрідним культурним маркером, кодом, за Р. Бартом, на який постійно орієнтується Ю. Косач у своїй есеїстиці. Особливу увагу приділено “мислеобразам” текстів Д. Донцова, Ю. Липи, Є. Маланюка, а так само інтерпретаціям цими авторами найважливіших проблем українського національного характеру, від яких відштовхується Ю.Косач у своїх розмірковуваннях.

З метою дослідження взаємозалежності думки і образу в есеїстиці Ю.Косача, детально аналізується “мислеобразний” характер історичних подій, національних героїв, державних символів, географічних назв і назв населених пунктів. Розглядається проблема есеїстичного опрацювання есеїстом окремих слів, висловлювань і розлогих цитат, акцентується увага на багаторівневих смислових комплексах-фігурах.