ЕМІГРАЦІЙНА ПРОБЛЕМАТИКА У НАРАТИВНОМУ ДИСКУРСІ ЮЗЕФА ІГНАЦІЯ КРАШЕВСЬКОГО

Анотація

У статті досліджується висвітлення еміграційної проблематики в творчості Ю.І. Крашевського – провідного духовного й інтелектуального лідера польської еміграції після січневого повстання. Схарактеризовано внесок письменника у розвиток культурного життя польської еміграції ХІХ століття у галузі художньої літератури, літературної критики, публіцистики, видавничої та громадської діяльності, адже тема січневого повстання визначила напрямок і проблематику публіцистичної та громадської діяльності письменника дрезденського періоду життя і творчості. Розглянуто особливості творчого переосмислення наслідків польського визвольного руху 1863 року у масштабній художній спадщині Ю. І. Крашевського – зокрема у циклі романів на політичну проблематику, виданих під псевдонімом Богдан Болеславіта «Ми і вони» (1865), «Москаль» (1865), «Єврей» (1866), «Подорожні» (1968-1970), «На чужині» (1871). На матеріалі роману «На чужині», проаналізовано мотив вигнання, мучеництва, вимушеної мандрівки, подорожі-втечі популярний як у літературі вказаного періоду, так і в наративному дискурсі Ю.І. Крашевського. Відзначено, що текст роману рясніє численними автобіографічними фактами, особистими спостереженнями та власним досвідом життя політичного емігранта. З’ясовано жанрово-стилістичні особливості роману, виявлені у відтворенні конкретно-історичних фактів, реалій, актуальних проблем польського суспільства, розділеного новими кордонами. Зважаючи на значущість для автора зображених подій, нараторові твору властивий високий ступінь емоційності. Здійснено аналіз мотиву туги, вигнання, подорожі втечі роману «На чужині». Трагічні перипетії життя головного героя слугують претекстом до зображення суспільно-історичної картини. На прикладі головного героя Флоріана Малджика представлено образ польського народу як вічного мандрівника і вигнанця, а сам роман став черговою спробою Юзефа Ігнація Крашевського в умовах бездержавності зберегти національну ідентичність польського народу.