АНТИЧНІ АЛЮЗІЇ В ПОЕЗІЇ БОЛЕСЛАВА ЛЕСЬМЯНА І ЇХ ПЕРЕКЛАДАХ НА СХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКІ МОВИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/psk.2020.36.424-436Ключові слова:
Болеслав Лесьмян, інтертекстуальність, мистецькі алюзії, поетичний переклад, слов’янські мови, переклад на близькоспоріднені мовиАнотація
Предметом даного дослідження є окремі інтертекстуальні елементи творів Болеслава Лесьмяна і їх відтворення у перекладах на російську, українську і білоруську мови. Нещодавне збільшення корпусу українських версій уможливило аналіз серій перекладів на слов’янському ґрунті. Переклади на близькоспоріднені мови зазвичай досліджуються передусім у мовному плані, натомість тут інтертекстуальна тематика дозволяє звер- нутися до культурних та інтерпретаційних елементів. У випадку Лесьмяна складнощі відтворення міжтекстового діалогу пов’язані зі складнощами винятково непростої для перекладу індивідуальної поетики.
Вибір інтертекстуальної домінанти обумовлено широкою резонансністю і вагомістю макротексту античної середземноморської культури. З точки зору теорії античні алюзії належать до запозичень із відносно високим ступенем перекладоздатності. Представле- ний матеріал досить різнорідний за рівнем експліцитності інтертекстуальних елемен- тів і їх істотності для інтерпретації значення вірша.