ВБРАННЯ БОЛЕСЛАВА ЛЕСЬМЯНА: ПОЗА ІНТЕРПРЕТАЦІЄЮ

Анотація

Болеслава Лесьмяна вважають одним із найвидатніших польськомовних поетів-філософів. Однак він сам вважав, що в його поезії провідну роль відігравав ритм, а не значення. У даній статті авторка прагне піти слідом за інтуїцією поета і спробувати виробити такий спосіб прочитання, який врахував би естетичні погляди Лесьмяна і при цьому відповідав би його літературній практиці. Здійснюючи цю спробу, авторка слідувала за концепціями Ульріха Гумбрехта, викладеними у книзі «Творення присутності. Чого не може передати значення» і есеї «Як підходити до поезії як виду уваги». Гумбрехт підкреслює важливість позазначеннєвого виміру для прочитання поетичних творів. Він називає цей вимір присутністю. Вона проявляється у зв’язку з матеріальністю вірша і його ритмічною організацією. Авторка має намір протестувати теоретичну пропозицію Гумбрехта в ході аналізу однієї з балад Лесьмяна з тому «Лука».