«НЕ МОЖНА ЖИТИ, ПАМ’ЯТАЮЧИ, ТА НЕ МОЖНА ЖИТИ, ЗАБУВАЮЧИ»: УКРАЇНСЬКА РЕЦЕПЦІЯ СУЧАСНИХ ПОЛЬСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ РЕПОРТАЖІВ ПРО ВІЙНУ (В. ТОХМАН, В. ЯҐЕЛЬСЬКИЙ, В. ҐУРЕЦЬКИЙ)

Анотація

Уперше в українському літературознавстві розглянуто українську рецепцію польських репортажів про воєнні конфлікти, що сталися (або ж тривають) впродовж останніх двадцяти п’яти років на євразійському континенті. Висвітлено ключові акценти українських текстів-реакцій на опубліковані переклади як елементи ширшого суспільно-культурного дискурсу про війну як поштовху до (пере)осмислення морально-етичних вартостей і окремих людей, і спільноти, яка пере(про)жила чи пере(про)живає воєнний конфлікт. У цьому контексті окремо проаналізовано особливості світогляду мешканців регіонів зі статусом квазі-держави внаслідок збройних протистоянь, які змушені формувати свою ідентичність, визначати принципи співіснування з іншими народами та моделювати майбутнє в умовах буття «чорною плямою» на геополітичних мапах світу.