ШТРИХИ ДО ТВОРЧОГО ПОРТРЕТА «СПАДКОЄМЦЯ КРЕСОВИХ ГРЕЧКОСІЇВ...» ЧЕСЛАВА ЯСТШЕМБЦЯ-КОЗЛОВСЬКОГО

Анотація

У статті акцентується увага на становленні, розвитку і здобутках польського поета і перекладача Чеслава Ястшембця-Козловського. Розглядаються київський (1897–1918) і варшавський (1919–1956) періоди життя і творчості.

У першому йдеться про ранні поетичні спроби, дебютну публікацію у варшавському щомісячнику “Pola Esperantisto” («Польський есперантист», 1912), перекладом поезії З. Красінського. Представлено матеріали про видання, в співавторстві з Тадеушем Фіцовським, батьком майбутнього поета і критика Є. Т. Фіцовського (1924–2006), першого номера часопису “Pióro. Zeszyt pierwszy” («Перо. Зошит перший», Київ, 1915), присвяченого літературі і мистецтву. Аналізуються вміщені тут їхні сонети «Смерть Бога» та «Матерям розрадницям». Згадано про знайомство з польським поетом К. Матушинським, який на той час проживав у Києві.

Покликаючись на спогади письменника К. Паустовського про Т. Фіцовського, відтворено київську наукову і літературну атмосферу та окреслені естетичні й духовні запити викладачів вишів, гімназистів і студентів, зокрема А. І. Степовича, О. Б. Селіхановича, а також Козловського, Паустовського, Фіцовського й Івашкевича. Згадано про читання творів письменників-романтиків, зокрема Байрона, Е. По, А. Міцкевича, Ю. Словацького, представників французької поетичної групи «Парнас», «Проклятих поетів» і «Молодої Польщі», та зацікавлення філософськими працями В. Вундта, Б. Христиансена й І. Тена.

Характеризується Варшавський творчий період Ч. Ястшембця-Козловського – знайомство з Леопольдом Стаффом та іншими тогочасними польськими літераторами. Виходять друком його переклади: збірка віршів Ш. Бодлера «Квіти зла» (1920), том прози «Моє оголене серце. Щоденники» (1923), науково-фантастичний роман Вільє де Ліль Адана «Єва майбутнього» (1922). Опісля чого приходить до читача його власна книжка “Gałązka zza płotu” («Галузка із-за плоту», Львів, 1926), появу якої привітав Я. Івашкевич, і відгукнувся рецензією поет і прозаїк Єжи Браун.

Приділена увага довголітній дружбі Ч. Ястшембця-Козловського з Є. Брауном, спільній праці в Інституті месіанізму (1919–1933), та інтересу обох до системи месіанізму та праць, написаних у 40-х рр. ХІХ ст. Ю. М. Гоене-Вронським – польським вченим-математиком і філософом- містиком, Також ідеться про Товариство ім. Ю. М. Гоене-Вронського та започатковане. Є. Браун видання двотижневика “Zet” («Зет», 1932–1939; від 1937 – місячник), на сторінках якого друкувалися переклади українських поетів Т. Шевченка, Г. Чупринки, М. Коцюбинського, П. Тичини, М. Бажана, Л. Лепкого, Є. Маланюка, Л. Мосендза, О. Ольжича тлумачили Ю. Чехович,

Ю. Лободовський, Л. Рубах, К. А. Яворський, Ч. Ястшембець-Козловський.

Простежено й наступні творчі етапи автора «Галузки із-за плоту», а саме: видання поетичної збірки “Błękitna brama” («Блакитна брама», Варшава, 1934), пройнятою філософсько-релігійною тематикою, передмову до якої написав Л. Стафф та переклади творів з хорватських та українських письменників.