ІСТОРИЧНІ ПРОТОТИПИ У ТВОРАХ УКРАЇНСЬКИХ ТА ПОЛЬСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті проводиться аналіз польсько-українських літературних і культурних зв’язків ХІХ століття, зокрема, взаємодії польської та української літератур через призму образу та концепції України як важливого культурного перехрестя. Зокрема, розглядається теза Г. Грабовича, що ґрунтується на ідеях І. Франка і інших дослідників, про роль України як центральної «перехідної зони» між польською та українською культурами. Висвітлює досягнення сучасних українських компаративістів, які подолали застарілі стереотипи про українську ідентичність, звужену до теми Козаччини, і акцентують увагу на нових літературних образах і темах. Аналізуються зміни у тематичній і жанровій конструкції літератури обох країн, зокрема, перехід від романтизму до позитивізму, що знайшов відображення у творчості таких авторів, як Г. Сенкевич і М. Старицький. Особливу увагу приділено Ю. І. Крашевському як ключовій фігурі в польсько-українських літературних зв’язках. Розглянуто його творчий шлях, від ранніх впливів байронізму та міцькевичівської естетики до пізніших соціально-політичних і історичних творів. Зокрема, проаналізовано, як ідеологічні та культурні зміни в суспільстві вплинули на його творчість, включаючи періоди консерватизму та демократизму. Розглянуті біографічні обставини, які вплинули на його творчість, та підкреслює важливість подальшого дослідження його літературної спадщини для розуміння культурних і літературних зв’язків між Польщею та Україною.

Основні джерела дослідження – романи, оповідання та повісті, що висвітлюють історичні прототипи у творах українських та польських письменників другої половини ХІХ століття.Стаття є актуальним дослідженням, яке дозволяє краще зрозуміти роль літератури у формуванні соціальної свідомості в історії України та Польщі.