СВІТ СЛОВ’ЯН У ТВОРАХ І ПЕРЕКЛАДАХ ВЛАДИСЛАВА СИРОКОМЛІ ЯК ДЖЕРЕЛО ТВОРЧИХ ІНСПІРАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.17721/psk.2024.40.170-182Ключові слова:
слов’янський світ, романтизм, слов ’янофільство, переклад, мала вітчизнаАнотація
Однією з ключових тем поетичних творів і перекладів Владислава Сирокомлі є світ слов’ян, представлений на тлі розвитку літературної епохи. Творчість Сирокомлі, з одного боку, основана на теорії польського сарматизму як шляхетської культури і відображає національні традиції у формі легенд, пісень і локальних розповідей. З іншого боку, це яскравий прояв “чорного романтизму” із праслов’янськими мотивами. Головні герої – селяни і дрібна провінційна шляхта. Історичні мотиви охоплюють період розвитку Польщі від Середньовіччя до XVIII століття. Особливе місце у творчості Сирокомлі займає сільський пейзаж і мотив любові до малої вітчизни. Письменник застосував спосіб оповіді, подібний до простої народної мови, тому деякі його тексти вважаються народними піснями. Особливості індивідуального стилю автора стали інспірацією для багатьох слов’янських творців, які з великим ентузіазмом видавали переклади його творів, наслідували їх і різноманітно парафразували. В історії української літератури особливу роль в адаптації віршів Сирокомлі відіграв Михайло Старицький.
Владислав Сирокомля прославився як перекладач усього тексту “Кобзаря” Тараса Шевченка, який теж належав до слов’янофілів i і формував свій літературний стиль на основі зразків народної поезії.