ТВОРЧІСТЬ СТАНІСЛАВА ВІНЦЕНЗА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ ПРО ГУЦУЛЬЩИНУ: ТИПОЛОГІЯ ФОЛЬКЛОРНО- МІФОЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ

Анотація

Мета статті: крізь призму порівняльно-типологічних характеристик дослідити особливості фольклорно-міфологічного мислення у романі-тетралогії «На високій полонині» польського письменника Станіслава Вінценза та українських прозаїків Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Ростислава Єндика та Михайла Ломацького у їх творах про Гуцульщину. У центрі вивчення цієї компаративістської проблеми – трилогія Станіслава Вінценза, її змістове і формотворче наповнення, її зовнішня і внутрішня структура з цілковито оригінальною авторською ідейно-естетичною свідомістю. Задля аналізу цього твору дібрано прозу як знаних українських художників слова («Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського та «Гірські акварелі» Гната Хоткевича), так і маловідомих письменників («Регіт Арідника» Ростислава Єндика та «Верховино, світку ти наш…» Михайла Ломацького). Також контекстуально залучено інші прозові збірки польських та українських авторів.

Методологія дослідження: використано методи вивчення – порівняльно-типологічний, культурно-історичний, біографічний і герменевтичний. Такий методологічний синтез сприяє виявленню подібностей і відмінностей у з’ясуванні специфіки фольклорно-міфологічного мислення польського та українських прозаїків у їх творах про Гуцульщину.

Наукова новизна статті полягає в тому, що у ній чи не вперше з’ясовано особливості художнього мислення Станіслава Вінценза, Михайла Коцюбинського, Гната Хоткевича, Ростислава Єндика та Михайла Ломацького, зв’язаного з використанням ними фольклорного та міфологічного багатства Гуцульщини і гуцулів. Доведено також органічну вписуваність їх прози про Гуцульський край в загальнопольський та загальноукраїнський літературний процес не лише минулого, а сучасного: їх фольклорно-міфологічне мислення, збагачене літературними традиціями близькосусідських слов’янських народів, спроєктовано до наших днів, до творчості сучасних письменницьких сил.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результати, виявлені на багатій художній та літературознавчій аналітиці, можуть бути використані як дослідниками польської, так й української літератур, літературознавцями, які вивчають проблеми художнього мислення в творчості кожного з названих прозаїків окремішньо.