РИТОРИЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛЬСЬКОМОВНИХ ТРАКТАТІВ МОГИЛЯНСЬКОЇ ДОБИ

Автор(и)

  • Ольга Федько

DOI:

https://doi.org/10.17721/psk.2023.39.491-506

Ключові слова:

автор, риторика, художня своєрідність, трактат, авторський стиль, рецепція, опонент, персвазія, текстотворення, барокове письменство

Анотація

У статті охарактеризовано риторичні параметри українських польськоиовних трактатів Могилянської доби. Наголошено, що на їх появу вплинули як історично-політичні обставини в Україні, так і європейські тенденції. Крізь призму риторики досліджено індивідуальний стиль таких авторів, як Касіян Сакович, Петро Могила, Іван Дубович, Пахомій Война-Оранський. Виокремлено застосовані у творах при­ йоми персвазивного текстотворення, простежено їх зв’язок з апологетикою. Доведено, що автори перебували у постійному діалозі із конкретним адресатом, опонентом та їхніми творами. Істотно поглиблено дослідження впливу ренесансно-реформаційної і контрреформаційної літератури Західної Європи на розвиток трактатів, вивчено рецепцію творів їхніми опонентами. З’ясовано, що риторичні їх акценти підвищували емоційно- оцінну виразність мовлення, надаючи творам переконливість, дозволяли письменникам впливати на читачів, яких змушували зрозуміти їхню релігійну позицію, зосереджуючи увагу на важливих богословських питаннях та предметах суперечки. Констатовано, що трактати мали не тільки особливе літературно-естетичне значення, але й слугували основою для таких творів у другій половині ХVІІ ст., у яких продовжено міжконфесійну суперечку, займали важливе місце у тогочасних богословських дебатах та активізації толерування у ставленні до опонентів.

Завантаження

Опубліковано

12.02.2024